Поиск

Літературно-музична композиція «Слава Кобзарю»

Калашнікова Наталія Юріївна
5 янв. 2016 г.
4 мин. чтения

Літературно-музична композиція

«Слава Кобзарю»,

присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка

Звучить запис української народної

пісні на вірші Т.Шевченка «Думи мої»

Ведучий: Щовесни, коли тануть сніги

І на рясці просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшануємо пам’ять Шевченка.

Ведуча: 9 березня кожного року – особлива дата в нашій країні. В цей день Україна вшановує свого сина Тараса Григоровича Шевченка. У цьому році минає 200 років від дня народження Великого Кобзаря.

Ведучий: Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років. Із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною. 13 років на волі!

Ведуча: Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Ведучий: Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі в ржу… найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонах людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

У виконанні вокального ансамблю учнів звучить

пісня Д.Крижанівського на слова Т.Шевченка

«Реве та стогне Дніпр широкий»

Ведуча: Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас,

Дрібними росами-сльозами.

Ведучий: У старій хатині

В кріпака колись,

В тихий день весняний

Хлопчик народивсь.

Ведуча: У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

Вірш Т.Г.Шевченка

«Мені тринадцятий минало»

Ведучий: Як сяде сонце в далині,

Дітей гойдають на калині

Матусі, вічні берегині,

Колиски нашої душі.

Вокальний ансамбль учнів виконує пісню

на слова Т.Шевченка «Тече вода з-під явора»

Ведуча: Важко жилося молодому Тарасові. Ось так писав він про це: «І золотої й дорогої…»

Вірш Т.Г.Шевченка «І золотої й дорогої…»

Ведучий: Ой три шляхи широкії

Докупи зійшлися.

На чужину з України

Брати розійшлися.

Ведуча: Посадила стара мати

Три ясени в полі,

А невістка посадила

Високу тополю.

Ведучий: Три явори посадила

Сестра при долині,

А дівчина заручена

Червону калину.

Вокальний ансамбль учнів виконує пісню А.Філіпенка

на слова Т.Шевченка «Зацвіла в долині»

Ведуча: Як дітей любив він

Мріяв, щоб малі

Скрізь росли щасливі

На усій землі.

Вірш Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Ведучий: Тарас Григорович Шевченко оспівував в своїх віршах життя людей, які прагнули до щастя, до чогось радісного.

Вокальний ансамбль учнів виконує пісню

на слова Т.Шевченка «Якби мені черевики»

Ведуча: Писав Т.Г.Шевченко свої поезії та в мандрах, то в казематах, при світлі білих ночей півночі, і в пісках закаспійських пустель. Хоча більшість поезій написані поза межами рідного краю, але в кожній з них Шевченко висловлює тугу за рідним краєм, за своїм знедоленим народом, оспівує славне героїчне минуле нашого народу.

Уривок з поеми «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка

Вокальний ансамбль учнів

виконує українську народну пісню

«Було колись на Вкраїні»

Ведучий: Українські пісні ми не уявляємо без поезії Т.Г.Шевченка. Адже багато пісень на слова цього поета стали народними.

Ведуча: Хто б подумав, здогадався,

Що між гніту й суму

Був Тарас багатий скарбом

На ту пісню-думу.

Ведучий: А була його багатством,

Хистом небувалим

Дивна пісня, що із серця

На світ вилітала.

Ведуча: Не тонула пісня в морі,

В огні не горіла,

Закувать її не в силі

Зграя озвіріла.

Ведучий: І пішли слова Тараса

Мандрувати всюди, -

Просто в серце западали

Кріпацького люду.

Вокальний ансамбль учнів

виконує українську народну пісню

на слова Т.Шевченка «По діброві вітер виє»

Ведуча: Свою самотність поет розділяв в розмові з природою.

Вірш Т.Г.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

Ведучий: Буває пісня тугою налита,

І туга душу наскрізь пропече.

Бува така, що наче серед літа,

Зоря вечірня в небі пропливе.

Вокальний ансамбль учнів

виконує пісню Я.Степового

на слова Т.Шевченка «Зоре моя вечірняя»

Ведуча: Характер Тараса Шевченка не можна зрозуміти повністю, не знаючи його любові до старих. Про його незвичайне вміння спілкуватися з дітьми, палку любов і ніжність до них є десятки зворушливих свідчень.

Вірш Т.Г.Шевченка «І досі сниться: під горою…»

Ведучий: Вітер в гаї нагинає

Лозу і тополю,

Лама дуба, котить полем

Перекотиполе.

Так і доля: того лама,

Того нагинає;

Мене котить, а де спинить,

І сама не знає…

Вокальний ансамбль учителів

виконує пісню А.Штогаренка

на вірші Т.Шевченка «Навгороді коло броду»

Ведуча: Тяжко важко в світі жити

Сироті без роду:

Нема куди прихилиться, -

Хоч з гори та в воду!

Вірш Т.Г.Шевченка «Вітер з гаєм розмовляє»

Ведучий: Коли мені душу печаль осенить,

Я з піснею лину на берег Дніпра.

П’ю спрагло одвічну красу молоду

Зливаюся з нею, розмову веду.

Ведуча: Сумує й тужить моя душа,

Вечірню зорю викликає край села,

Шепоче вітру, мов сестриця, гілка,

Любов і пам’ять – вічні два крила.

Вірш Т.Г.Шевченка «Сонце заходить, гори чорніють…»

Ведучий: Тисячоголосо лунає над широким грізним Дніпром «Заповіт» Шевченка. Проноситься по всій Україні. Пісня поета, доля якого нероздільна з долею українського народу, пісня прийдешнього дня, коли не буде врага-супостата на українській землі, а буде син і буде мати, і буде вільна земля.

Ведуча: Ціною своєї крові народ здобув собі волю, і він, Шевченко, своїм пристрасним словом поезії наблизив той жаданий день свободи!

Ведучий: І поки сонце світить з неба на землю, і поки б’ється серце в грудях людей, тебе, Тарасе, не забудуть.

Ведуча: Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди.

Поки сонце в небі сяє,

Тебе не забудуть.

Вокальний ансамбль учнів

виконує пісню Г.Гладкого

на слова Т.Шевченка «Заповіт»

Ведучий: Він зорею сіяє в прийдешнім віку,

Сходить хлібом духовним на яр-рушнику.

У розкриллі земних і заобрійних трас